2. ЗАГАЛЬНОТЕХНІЧНІ, ПРОТИПОЖЕЖНІ ТА САНІТАРНІ ВИМОГИ ДО ЦИРКОВИХ ПІДПРИЄМСТВ

2.1. Загальнотехнічні вимоги
2.2. Опалення та вентиляція
2.3. Протипожежні вимоги. Водопостачання
2.4. Каналізація. Виробнича санітарія

2.1. ЗАГАЛЬНОТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

2.1.1. Проектування, будівництво, реконструкція та експлуатація стаціонарних та пересувних циркових підприємств здійснюються відповідно до будівельних норм і правил (СНіП та інших обов’язкових або спеціальних нормативних документів) (додаток 1.1).

2.1.2. Металеві елементи конструкції повинні відповідати вимогам СНіП II-B.3-62 та III-B.5-62, забезпечувати міцність, жорсткість та стійкість споруди в можливих експлуатаційних умовах, при збереженні мінімальної ваги та габариту. Конструкції (в тому числі і вантажопідйомні пристрої) повинні мати антикорозійне покриття, бути доступними для оглядів, очищення, повторного фарбування та експлуатації.

Захист від корозії здійснюється відповідно до ГОСТ 3002-70 та СНіП II-В.27-71. Товщина захисних покриттів вибирається згідно з ГОСТ 14007-68. При виборі товщини захисного покриття для металоконструкцій пересувних підприємств враховують можливість їх експлуатації в дуже жорстких умовах, а для стаціонарних підприємств – залежно від району їх розташування.

В якості антикорозійного покриття для щогл, лебідок та інших елементів рекомендується:

• покриття антикорозійною фарбою складу: сурик, свинцевий густотрений 50%, оліфа 36%, бензин 10%, сикатив N 63 або 64 – 4%;
• фарбування емаллю марки НЦ-25 за ГОСТ 5406-60 або емаллю МЛ-165 за ГОСТ 12034-66;
• покриття лаком марки 42 за ТУ МХП 687-41, алюмінієвою пудрою за ГОСТ 5494-71;
• універсальним всесезонним мастилом СПІ-10.

2.1.3. Фарбування, підбір кольорів облицювальних матеріалів приміщень, обладнання та інвентарю повинні бути раціональними з урахуванням особливостей клімату, технологічного призначення, умов роботи та відповідати вимогам СН 181-61 та ГОСТ 14202-69.

Інтер’єр закулісних приміщень, а також електротехнічні приміщення (регуляторна, щитова тощо) краще фарбувати в світлі тони.

2.1.4. Сигнальні кольори та “знаки безпеки” (фарбування, форми і розміри), а також порядок їх застосування повинні відповідати ГОСТ 12.4.026-76.

Ці кольори і знаки служать для привернення уваги до небезпеки, але не замінюють технічних засобів безпеки, передбачених Правилами.

Знакове фарбування трубопроводів виконується суцільно по всій поверхні або окремими ділянками.

Попереджувальні знаки та маркувальні щитки трубопроводів наносяться в найбільш помітних місцях (на відгалуженнях, у місцях з’єднань, фланців, контрольно-вимірювальних приладів, у вводах, камерах, оглядових колодязях тощо).

Запірно-регулююча арматура в місцях приєднання шлангів і інших пристроїв для гасіння пожежі, у пожежних спринклерних і дренчерних системах повинна фарбуватися в червоний колір.

2.1.5. У циркових підприємствах повинні бути допоміжні закулісні приміщення:

• побутові (кімната відпочинку, гардеробні, душові, умивальні, вбиральні, сушарки для костюмів, будки або тенти на робочих місцях контролерів);
• пункти громадського харчування;
• медпункти.
  Улаштування цих приміщень повинно відповідати вимогам СНіП II-M.3-68.

2.1.6. Гардеробні для зберігання звичайного та робочого одягу виробничо-технічного персоналу (робітників, уніформістів тощо) повинні мати утеплені підлоги, достатню кількість стільців і бути обладнані індивідуальними шафами.

Глибина шаф 50 см, ширина – 25 см (одинарних) і 33 см (подвійних), висота – 1,65 м.

Ширина проходів між рядами закритих шаф повинна бути не менше 1 м.

Основні та допоміжні приміщення пересувних підприємств можуть бути обладнані та розміщені на базі промислових автомобільних причепів і напівпричепів або пересувних контейнерів (наприклад, серії 420-01, 420-04 тощо).

З метою уніфікації та зручності розміщення пересувні підприємства повинні комплектуватися однотипними транспортними засобами.

2.1.7. Сходи та балкони розраховуються на нормативне навантаження 400 кгс/кв. м при коефіцієнті перевантаження 1,4.

Перила сходів і балконів перевіряються на горизонтальне зусилля 100 кгс на 1 м поручня. Висота перил повинна бути 85 см.

Улаштування та використання переносних драбин і стрем’янок викладене у додатку 2.1.

2.1.8. На розсувних або відчинюваних усередину двору воротах вивішується напис: “Обережно, автомобіль!”.

2.1.9. Майданчики для розміщення пересувних підприємств повинні бути рівними, з твердим або покращеним покриттям і невеликим ухилом для природного стоку атмосферних вод.

2.1.10. Рекламні фасадні щити кріпляться міцно і надійно, щоб виключити можливість їх зриву під час сильного вітру.

2.1.11. Вносити зміни в несучі конструкції підприємств можна тільки з дозволу Союздержцирку.

2.2. ОПАЛЕННЯ ТА ВЕНТИЛЯЦІЯ

2.2.1. Житлові та робочі приміщення (в тому числі вагончики і фургони), що експлуатуються в холодну пору року, обладнуються системами опалення та вентиляції.

Норми мінімальних температур і кратність вентиляційного обміну повітря наведені у додатку 2.2.

2.2.2. Температура повітря на манежі не повинна бути нижче +14°С і вище +25°С у стаціонарних цирках, нижче +14°С і вище +35°С у пересувних цирках.

Глядацьку залу та закулісні приміщення стаціонарних цирків бажано обладнати установками кондиціонування повітря з автоматичним регулюванням температури та вологості.

Для захисту людей від високої температури (наприклад, артистів оркестру пересувних цирків) бажано використовувати повітряне душування з одночасним зволоженням повітря за допомогою осьових переносних вентиляторів конструкції МІОТ.

Відносна вологість у глядацькій залі стаціонарного цирку повинна бути в межах 30–75%.

Для контролю цих параметрів на висоті 1,5 м у артистичному проході встановлюють термометр і психрометр.

2.2.3. Зовнішні входи в закулісні приміщення зимових стаціонарних цирків, розташованих у місцевостях з розрахунковою температурою від -20°С до -36°С, повинні мати тамбури глибиною не менше 1,2 м, а при нижчих температурах – удвічі глибші.

Так само, як і тамбури вестибюлів для глядачів, вони обладнуються повітряно-тепловими завісами.

2.2.4. До початку кожного опалювального сезону адміністрація підприємства зобов’язана підготуватися:

• відремонтувати опалювальне обладнання,
• утеплити зовнішні ворота, тамбури та двері,
• усунути протяги,
• засклити та ущільнити вікна,
• забезпечити запас пального.

2.2.5. Приміщення для теплолюбних тварин (мавп, представників родини котячих, плазунів, бегемотів, зебр, кенгуру, декоративних птахів тощо) повинні мати:

• теплоізолюючі огороджувальні конструкції,
• рами з подвійним склінням,
• системи опалення (наприклад, електрорадіатори типу РБЕ-I або спеціальні котли).

Усі металоконструкції всередині кліток (стійки, лонжерони тощо) мають бути теплоізольовані.

Обігрів і вентиляція зоокліток повинні працювати не лише під час стоянок, а й під час переїздів.

Труби, нагрівальні прилади, а також лампи для обігріву приміщень, де утримуються тварини, слід розміщувати у недоступних місцях або обладнувати захисними огородженнями (наприклад, знімними ґратами).

Температура теплообмінних поверхонь нагрівальних приладів не повинна перевищувати 150°C.

2.2.6. Температура повітря, його вологість і кратність повітрообміну в приміщеннях, де утримуються тварини, повинні відповідати умовам їхньої нормальної життєдіяльності (див. додаток 2.2).

Відносна вологість повітря має бути в межах 60–85%.

2.2.7. Приміщення пунктів харчування, санвузлів, котелень, приміщень для утримання тварин, підманежних трюмів, проходів тощо, які не обладнані системами кондиціювання повітря, повинні мати припливно-витяжну вентиляцію з механічним спонуканням.

• У виробничих приміщеннях об’ємом менше 20 куб. м на одного працівника повітрообмін має становити не менше 30 куб. м/год.
• У приміщеннях об’ємом 20–40 куб. м на одного працівника – не менше 20 куб. м/год.
• У більших приміщеннях дозволяється обмежуватися провітрюванням.

Використання природної вентиляції дозволяється у приміщеннях з одноразовим (або меншим) повітрообміном, а також у душових та вбиральнях, якщо кількість санітарних приладів не перевищує трьох.

2.2.8. Природна вентиляція глядацької зали стаціонарних цирків через купольний ліхтар повинна бути обладнана надійним затвором, що захищає від проникнення опадів на колосники та манеж.

2.2.9. Ліхтарі кінопроекторів і дугових прожекторів повинні бути обладнані витяжками для відведення продуктів згоряння.

Вентиляція кіноапаратних, вбиралень та курилень має бути автономною і не з’єднуватися з іншими повітроводами.

2.2.10. Шум від роботи вентиляційних установок не повинен перевищувати допустимі норми.

2.2.11. Керування системами вентиляції глядацької зали та підманежних трюмів, а також природною витяжкою через купольний ліхтар цирку має бути зосереджене біля артистичного проходу або в приміщенні інспектора манежу.

2.2.12. Порядок експлуатації та догляду за вентиляційними й опалювальними системами встановлюється відповідно до інструкцій, які повинні містити:

• способи регулювання установок упродовж дня,
• налаштування в різні пори року та за різних метеорологічних умов,
• строки очищення та проведення планово-попереджувальних ремонтів.

На кожну систему ведеться журнал експлуатації.

2.3. ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ. ВОДОПОСТАЧАННЯ

2.3.1. Будівлі та споруди стаціонарних цирків повинні бути відкритими з боку міських проїздів, за винятком заднього фасаду, до якого може прилягати господарський двір.

Цирки повинні розташовуватися на відстані не менше 50 м від червоної лінії забудови протилежного боку проїзду.

У місцях зовнішніх виходів для глядачів перед червоною лінією повинні бути передбачені розвантажувальні майданчики з розрахунку 0,2 м² на одного глядача.

Двір і проїзди (не менше 6 м) повинні мати тверде покриття.

Для господарського двору відводиться площа не менше 1000 м².

2.3.2. Відстань від місця розташування пересувного цирку до будівель і споруд:

• I та II ступеня вогнестійкості – не менше 15 м,
• III та IV ступеня вогнестійкості – не менше 20 м.

Відстань між окремими автомобілями на стоянці – не менше 1 м, а між колонами (не більше 10 машин) – не менше 10 м.

Розміщення пересувного цирку (основних конструкцій, допоміжних приміщень, транспортних засобів тощо) здійснюється згідно зі схемою, затвердженою керівником підприємства на викопіюванні з плану міста (району).

При виборі майданчика пріоритетом є швидка евакуація людей і тварин у разі пожежі або стихійного лиха.

Навіть тимчасове розміщення цирку узгоджується з:

• районним, міським архітектором,
• представниками Державного пожежного нагляду, санітарної інспекції, міського комунального господарства та енергопостачальних організацій,
• органами Державної автоінспекції.

2.3.3. Циркові підприємства повинні бути забезпечені достатньою кількістю води для:

• господарсько-питних потреб,
• виробничих потреб,
• протипожежних заходів.

Якщо міський водогін не може забезпечити необхідний витрата води для пожежогасіння з напором не менше 3 атм., адміністрація цирку повинна встановити підвищувальний насос і резервуар (цистерну) для зберігання не менше 4 м³ води.

Допускається:

• облаштування об’єднаної системи господарсько-питного та протипожежного водопостачання,
• використання протипожежного водопроводу для подачі води на манеж у разі аварійної ситуації під час роботи з небезпечними тваринами.

2.3.4. Для внутрішнього пожежогасіння в стаціонарних цирках передбачаються:

• внутрішні пожежні крани,
• спринклерні та дренчерні установки.

Протипожежні насоси повинні мати 100% резерв.

2.3.5. Кількість і ширина проходів у циркових підприємствах визначаються з урахуванням безпечної евакуації глядачів.

До глядацької зали, крім головного та артистичного проходів, повинні вести не менше двох бокових проходів.

У стаціонарних цирках всі проходи розташовуються на рівні манежу.

Розміри проходів (у метрах) повинні бути не менше вказаних у таблиці:

Найменування проходів	Стаціонарні цирки				Пересувні цирки
	зимові		літні
	ширина	висота	ширина	висота	ширина	висота
Головний	4,5	4,0	4,5	3,5	4,0	3,0
Артистичний	5,5	4,0	5,0	4,0	3,0	3,0
Боковий	2,5	3,0	2,0	3,0	2,0	2,0

Ширина проходів верхнього ярусу визначається з урахуванням протипожежних норм.

Проходи не можна захаращувати. Поблизу артистичного проходу допускається тимчасове розміщення реквізиту або тварин артиста, який виступає, або наступного номера.

Забороняється:

• встановлювати у проходах стільці, крісла чи лавки;
• скупчення глядачів у проходах під час вистави.

2.3.6. Усі крісла глядацької зали (крім крісел у ложах) повинні бути закріплені до підлоги.

2.3.7. Ширина воріт у світлу при виїзді з господарського двору повинна бути не менше:

• 4,0 м – для стаціонарних цирків,
• 3,0 м – для пересувних підприємств.

2.3.8. Сторонні особи, зокрема члени сімей працівників підприємства, не допускаються до:

• приміщень з електрообладнанням (регуляторна, освітлювальні ложі, галереї);
• інших закулісних приміщень.

2.3.9. Протипожежний пост стаціонарного цирку розташовується в приміщенні службового пропускного пункту, де встановлюються пристрої для повідомлення про пожежу.

2.3.10.

• Увімкнення та вимкнення електродвигунів пожежних насосів, а також загальне вимкнення вентиляційних установок повинні здійснюватися дистанційно від кожного пожежного крана.
• Увімкнення підвищувальних насосів з місця встановлення пожежних кранів виконується лише за недостатнього напору в мережі міського водопроводу.

2.3.11. У приміщеннях для утримання тварин, зокрема у конюшнях, допускається відсутність внутрішнього пожежного водопроводу, але повинні бути:

• водозабірні крани,
• шланги для миття підлог, лотків і трапів.

2.3.12. У видимому місці одного з адміністративних приміщень має бути розміщено:

• план евакуації глядачів, тварин і транспортних засобів;
• інструкція щодо дій персоналу у разі пожежі для кожної зони цирку із зазначенням розташування засобів пожежогасіння, найближчих гідрантів, водойм, а також телефонних номерів пожежних частин.

Протипожежні вимоги викладені в “Правилах пожежної безпеки для театрально-видовищних підприємств” (1971) та у додатку 2.3.

2.3.13. Розміщення водорозбірних кранів:

• У пересувних цирках – у конюшні, закулісному буфеті, душовій, умивальній, артистичних гардеробних і туалеті.
• У стаціонарних цирках – у всіх побутових приміщеннях (гардеробних, санвузлах, медпунктах, пунктах харчування) та приміщеннях для утримання тварин.

Крани та колонки для напування тварин повинні бути розташовані у місцях, недоступних для глядачів.

2.3.14. Для забезпечення питною водою працівників підприємства обладнуються:

• питні фонтанчики, підключені до водопровідної мережі,
• баки з фонтануючими насадками та щільно закритими (замикаючимися) кришками.

Вода в баках щоденно замінюється свіжою, з температурою 8 – 20 °C.

2.3.15. У стаціонарних цирках передбачається подача гарячої води до:

• санвузлів,
• артистичних гардеробних,
• пунктів громадського харчування,
• медпункту,
• кормокухонь,
• місць, обладнаних мийками.

 

2.4. Каналізація. Виробнича санітарія

2.4.1. Атмосферні води необхідно відводити за межі території підприємства:

• до зовнішньої мережі міської зливової каналізації,
• у напрямку найближчого природного водоймища.

2.4.2. Скидання умовно чистих господарсько-побутових вод (душові, умивальники, питні крани, миття тварин, прибирання приміщень):

• у стаціонарних цирках – у зовнішню мережу господарсько-фекальної каналізації;
• у пересувних цирках (на неканалізованих ділянках) – у приймачі стічних вод по спеціально прокладених дерев’яних лотках.

2.4.3.

• Уборні на неканалізованих майданчиках розміщуються не ближче ніж 15 м від найближчих приміщень.
• Вигрібні ями (за межами кабін) повинні мати:
  • люки для очищення,
  • стіни і днища, ізольовані з зовнішнього боку шаром м’якої жирної глини товщиною 20 – 35 см,
  • дно з нахилом у бік люка.
• Кабіни уборних очищуються не рідше одного разу на день та періодично дезінфікуються.
• Фекальні та помийні рідини вивозяться не рідше одного разу на місяць міськими асенізаційними службами за договором.

2.4.4.

• Гнійна жижа на каналізованих ділянках відводиться по лотках з нахилом не менше 0,01 у спеціальні приймачі (трапи), а потім – через гноївкозатримувачі у зовнішню мережу.
• Стоки з ізолятора та душу для тварин перед зливом у міську каналізацію дезінфікуються розчином хлорного вапна, що вводиться у контактний резервуар через трапи.
• Приймачі стічних вод, вигрібні ями, гноївкоприймачі та сечоприймачі мають бути водонепроникними та обладнаними щільно підігнаними кришками.

2.4.5.

• Збір та вивезення гною, відходів та сміття здійснюється щоденно у щільно закритих контейнерах-сміттєзбирачах, які встановлюються у спеціально відведених місцях.
• Переповнення контейнерів не допускається.

2.4.6. Умови скидання стічних вод у водойми повинні відповідати “Правилам охорони поверхневих вод від забруднення”.

2.4.7. Місця розташування вигрібних ям та місця скидання умовно чистих вод узгоджуються з представниками районної санітарно-епідеміологічної служби.

2.4.8. Біля входів до будівлі встановлюються решітки для очищення взуття.

2.4.9. Прибирання глядацької зали, артистичних і закулісних приміщень виконується вологим способом після кожної вистави, але не рідше одного разу на день.

• Віконні рами, скло та колосники очищуються за необхідністю, але не рідше одного разу на місяць (при зміні програми).
• Взимку внутрішню сторону вікон протирають не рідше одного разу на тиждень.

2.4.10. Щоденна дезінфекція:

• Стіни, підлоги, раковини, унітази, пісуари, урни, плювальниці обробляються 5%-м розчином освітленого хлорного вапна, лізолом, карболовою кислотою або 2%-м розчином хлораміну,
• Після дезінфекції всі поверхні промиваються гарячою водою з мийними засобами.

2.4.11.

• Чистити та видаляти пил зі світильників і електрообладнання дозволено тільки електротехнічному персоналу і тільки після вимкнення живлення.
• Світильники місцевого освітлення очищають разом із прибиранням робочого місця.

2.4.12.

• М’які меблі, портьєри, килими, чохли чистять пилососом не рідше одного разу на два тижні.
• Раз на два місяці ці предмети виносять на двір для вибивання та провітрювання.
• Манежні килими та доріжки очищають пилососом щодня перед репетицією або виставою.

2.4.13.

• Інвентар для прибирання (щітки, ганчірки тощо) зберігається у спеціальних шафах.

2.4.14.

• У стаціонарних підприємствах щомісяця передбачається санітарний день для генерального прибирання та дезінфекції приміщень.
• У цей день репетиції не проводяться.
• Підготовка вечірньої вистави у санітарний день можлива не раніше ніж за дві години до початку.

2.4.15.

• Адміністрація стаціонарних підприємств щорічно за участю санепідемстанції району проводить:
  • хімічний та бактеріологічний аналіз повітря у глядацькій залі та закулісних приміщеннях,
  • оцінку ефективності вентиляційних систем,
  • контроль за відновленням фарбування стін і стель у робочих та допоміжних приміщеннях.

2.4.16.

• В умивальниках повинні бути:
  • мило,
  • чистий рушник або серветки.
• В умивальниках зооцирків додатково дезінфекційний розчин.

2.4.17.

• У гримах та фарбах (у тому числі флуоресцентних, бронзуючих, сріблячих тощо), що наносяться безпосередньо на шкіру артистів, не повинно бути шкідливих речовин, які:
  • закривають пори,
  • викликають подразнення чи захворювання шкіри.
• Гримові склади, які виготовляються самими артистами або на їхнє замовлення, підлягають узгодженню з санепідемстанцією.
• Грим, вазелін, пудра та пуховки зберігаються у щільно закритих ящиках.
• Ці предмети мають бути індивідуальними, спільне користування заборонено.
• Для зняття гриму використовуються:
  • рогові пластини,
  • лінін або спеціальна тканина.

2.4.18.

• Перуки заборонено зберігати, вкладаючи одну в іншу.
• Якщо перуку використовує інший артист, її внутрішню сторону потрібно обробити бензином Б-70.
• Таку ж обробку проводять при забрудненні, але не рідше ніж після 15-разового використання.

2.4.19.

• Натільна білизна та робочі костюми мають бути індивідуальними для кожного артиста.
• За забруднення підлягають пранню або хімчистці.
• Зберігати брудну білизну та костюми в костюмерних і гардеробних заборонено.

2.4.20.

• Пил з бутафорії та реквізиту видаляється вологим способом або пилососом.
• Мати та акробатичні доріжки обробляють пилососом кожні два дні та хімчистять не рідше ніж раз на місяць.

2.4.21.

• Усі апарати перед роботою протирають чистою сухою ганчіркою.
• Після роботи налобники першів, зубники тощо зберігають у чистих чохлах.
• Зубники перед використанням дезінфікують розчином марганцівки (але не спиртовими засобами).
• Мундштуки для музичних інструментів повинні бути індивідуальними та зберігатися у спеціальних футлярах або чохлах.
• Перед використанням їх протирають 5%-м розчином хлораміну або слабким розчином марганцівки.

2.4.22.

• Час роботи душових встановлюється наказом директора підприємства за погодженням із місцевим комітетом профспілки.