– пристосування, яке використовується для стійкості та упору тіла нижнього в ікарійських іграх, номерах антипода та ніжної драбини. Це дерев’яне чи металеве ложе, яке відповідає розмірам тіла артиста та має м’яку оббивку. Один кінець “подушки” піднімається круто, а інший оснащений упорами – обмежниками для пліч, зазвичай у вигляді кілочків, що забезпечує необхідну стабільність під час виконання трюків.

(англ. tent) – синонім терміну Chapiteau, який вживається для позначення великої наметової конструкції, що використовується для циркових вистав або подібних заходів на відкритому повітрі. Тент забезпечує укриття від погодних умов та служить місцем для проведення циркових вистав і заходів.

(фр. tournée) – подорож з кількома гастрольними виступами, яку здійснює цирк або окремі артисти, відвідуючи різні міста чи країни.

– технічний або артистичний елемент циркового виступу, що характеризується складністю виконання та здатністю здивувати глядача. У контексті циркового мистецтва термін «трюк» не передбачає обману, як у повсякденному розумінні цього слова, за винятком випадків магічних виступів, де використовується ілюзія. Трюк може бути як фізичним (акробатика, жонглювання), так і спеціальним (дресирування тварин, маніпуляція).

– група артистів, що складається з кількох осіб (зазвичай більше трьох), які разом виконують циркові номери, часто злагоджено та у взаємодії. Трупи можуть виконувати як акробатичні, так і дресирувальні, комічні чи інші номери, де важлива групова синхронність та взаємодія.

(від англ. twist – обертати) – обертання тіла навколо подовжньої осі (половинне або повне), зазвичай у поєднанні з сальто. Наприклад, твіст-сальто (повний твіст = пірует). Цей елемент вимагає високої координації та точності в русі під час виконання акробатичних вправ.

(від франц. tremplin, італ. trampolino, від trampolo – ходулі) – цирковий снаряд, який використовується для збільшення висоти і довжини стрибка. Трамплін складається з двох основних елементів: невеликої площадки для відштовхування ногами, зазвичай виготовленої з дерев’яних планок, і пружного пристрою, який підкидає артиста в повітря. Існують різні системи трампліна, які можуть варіюватися за конструкцією та призначенням, але кожен з них має ці два основні компоненти. Трампліни використовуються в акробатичних номерах для виконання стрибків, сальто, а також для досягнення більшої висоти та ефектності в виконанні трюків.

(від познелат. transformatio – перетворення) – художній прийом, який полягає в миттєвій зміні костюма, маски або характеру образу артиста під час виступу. Це ефектне перетворення, яке використовується для зміни зовнішнього вигляду або перевтілення персонажа в процесі номера, надаючи виступу динамічності і емоційної напруги. Трансформація може бути досягнута за допомогою спеціальних реквізитів, механізмів, швидкого переодягання або зміни виразу обличчя, що дозволяє артисту змінювати образ або перевтілюватися в іншу роль прямо під час виступу.

(від грец. trapezion – чотирикутник з нерівними сторонами, букв. – столик) – снаряд повітряної гімнастики, що складається з горизонтальної металевої поперечини (так званий гриф), високо підвішеної на вертикальних стропах (мотузках з вмонтованими тросами). Трапеція є основним снарядом для виконання трюків у повітряній акробатиці, де гімнасти (зазвичай жінки) здійснюють складні маневри та акробатичні вправи. Номери на трапеції включають як одиночні, так і синхронні дуети, що потребують високої майстерності, точності та злагодженої роботи між партнерами.

(від франц. tourner – вертіти, обертати, перевертати) – один з найдавніших гімнастичних снарядів, що являє собою металевий злегка пружний стрижень (діаметром 25-27 мм), закріплений на вертикальних стійках. Стійки турніка фіксуються до бар’єра за допомогою потрійних блоків. Використовується для виконання різноманітних гімнастичних вправ, таких як підтягування, обертання та інші техніки, що вимагають сили, витривалості та точності.