(від франц. piste – скакове коло, гарєва доріжка, букв. – слід) – край манежного настилу, шириною до 0,5 м, піднятий на 40 см над рівнем манежу біля бар’єра. Піста виконує кілька функцій:
Регулювання руху коня – вона допомагає запобігти тому, щоб кінь не вдарився ногами об стінки бар’єра, а також підтримує правильний нахил і темп бігу тварини, яка завжди рухається з нахилом до центру манежу. Це дозволяє зберігати правильність руху та баланс під час виступу.
Збереження рівноваги коня – підвищений край манежу не дозволяє тварині порушувати правильність нахилу та темп бігу, забезпечуючи безпечне та ефективне виконання трюків.
Підготовка до виступу – перед початком кінного номера уніформісти за допомогою граблів розрівнюють і підгортають пісту, щоб забезпечити максимальну безпеку та зручність для коня під час виступу.
Піста також сприяє збереженню стійкості тварини і регулює її взаємодію з бар’єром, що критично важливо для коректного виконання кінних трюків у цирку.
Важливо зазначити, що в французькій мові слово piste може також означати саму манежну арену. У цирковому контексті ця зона використовується для проведення трюків, маніпуляцій з реквізитом та взаємодії з тваринами, а також є місцем для того, щоб обмежити рух глядачів або інших осіб у певних зонах вистави.

– термін, що походить від грецьких слів pantomimos (від pan – «все» та mimos – «імітатор») і означає «всеохоплююче відтворення». Пантоміма виникла в античному театрі як мистецтво вираження думок і емоцій через рухи та міміку без використання слів. Вона стала популярною вже в Давньому Римі, де використовувалась у театральних виставах. У цирковому контексті пантоміма проявляється як жанр, що дозволяє артистам передавати сюжети, емоції та ситуації за допомогою жестів, виразів обличчя і рухів тіла, часто з мінімальним використанням реквізиту.
У цирковій практиці пантоміма може бути частиною комічних або драматичних вистав, де вона часто поєднується з акробатичними елементами або виступами клоунів.

(від іт. Bajazzo) – цирковий термін, що позначає клоуна або комічного персонажа, що виступає в масці або з характерним гримом. У цирковій практиці Паяс часто є частиною традиційного клоунського амплуа, з гумористичними або трагікомічними елементами. Образ Паяса поєднує комічні ситуації, емоційні реакції та взаємодію з публікою, іноді має трагічний підтекст, характерний для класичних клоунів театру.

Рекламний захід цирку в гастрольному місті, в якому беруть участь артисти, тварини та музиканти, з метою привернення уваги до вистави.
Урочистий вхід усіх артистів на манеж для відкриття вистави.

– особа, яка бере участь у цирковому номері або трюку разом з основним артистом. Партнер може виконувати акробатичні елементи, подавати реквізит або підтримувати артиста під час виконання номеру. Його роль важлива для координації рухів, створення ефекту та підтримки загальної динаміки виступу.

(від франц. passage – переліт, перехід) –
У номерах повітряної гімнастики одночасні перельоти двох вольтижерів, що міняються місцями (один із трапеції в руки ловитора, інший – від ловитора на трапецію; іноді вольтижер перелітає над іншим – так званий зустрічний пасаж).
У груповій акробатиці зустрічний пасаж – переліт двох верхніх на руки або плечі нижніх.
У жонглюванні та гімнастиці пасажем називається комбінація трюків, що виконуються послідовно.
У кінному цирку – ритмічний рух коня на короткій рисі, коли кінь в один такт піднімає передню і задню ноги по діагоналі.

(фр. piédestal – постамент) – маленька, окремо стояча, висока платформа, на якій акробати виконують свої номери, щоб зробити виступи більш ефектними і небезпечними.

Підвищена платформа для оркестру.
Дерев’яна підлога в манежі.
Стійка підлога в слонових загонах, складена з дерев’яних дощок з надійно закріпленими кільцями для повідців. Також називається слоновим подіумом.

(фр. prestidigitateur) – майстер фокусу або маніпуляції, що використовує техніки швидкого переміщення об’єктів, зазвичай із рук в руки, для створення ілюзії або фокусів.

(від лат. pyramidis – піраміда) – елемент художньої, силової і пластичної акробатики, групове розташування акробатів, які, підтримуючи один одного, утворюють складні фігури. У традиційній цирковій акробатиці піраміда може бути виконана з кількох рівнів: кожен наступний рівень складається з меншої кількості акробатів. Найчастіше в піраміді використовуються спільні зусилля акробатів, які підтримують один одного для досягнення рівноваги. У кінному цирку піраміда також може стосуватись поєднання тварин, які сідають або стоять на спеціально розташованих постаментах.

(від франц. passer – передавати, переправляти, переходити) – 1) У партерній акробатиці та гімнастиці надання допомоги виконавцю: підкидання, підхоплення, підтримка або подання реквізиту в потрібний момент. 2) У кінній акробатиці розміщення перешкод (обручі, стрічки тощо), через які повинні перестрибнути кінь, наїзник або обоє одночасно. 3) У маніпуляції прийом, за допомогою якого артист передає предмет асистенту або переміщає його з однієї руки в іншу.

(від грец. parodia, букв. – «спів навиворіт», від para – «проти» та ode – «пісня») у цирковому мистецтві – це жанр комічної або сатиричної сценки, в якій за допомогою імітації або перебільшення зображуються певні явища, соціальні чи культурні феномени, а також окремі твори мистецтва чи їхні елементи. Пародія має на меті не тільки розважити, але й висміяти або критикувати, підкреслюючи недоліки або абсурдність об’єкта пародії. У цирковому контексті це часто виражається через гіперболізацію рухів, виразів або специфічних елементів, які є характерними для інших жанрів цирку чи культурних практик.

(лат. pausa, від грец. pauses – зупинка, припинення) – короткочасна перерва між номерами циркової програми, під час якої здійснюється технічна підготовка манежу до наступного виступу. В цей час служителі (уніформісти) можуть прибирати реквізит, налаштовувати обладнання, підготовляти тварин або змінювати декорації для чергового номера. Пауза також дозволяє публіці відпочити і зосередитися на подальшому дійстві.

(франц. perche – тичина, жердина) – еквілібристичний снаряд, довга дерев’яна чи металева тичина, зазвичай від 2 до 10 метрів у довжину. В сучасному цирковому мистецтві перш оснащений спеціальними пристосуваннями на кінці (наприклад, «вилка», петлі, кермо тощо), які використовуються для виконання складних акробатичних і гімнастичних вправ. Цей снаряд дозволяє артистам здійснювати різноманітні трюки, зберігаючи рівновагу та контроль, а також працювати на висоті.

(франц. pirouette) – трюк у номерах прижкової акробатики і гімнастики, під час якого акробат або гімнаст, здійснюючи повний оборот тіла в повітрі, обертається навколо подовжньої осі свого тіла, виконуючи гвинтоподібний рух. Це технічно складний елемент, що вимагає високої координації, точності та майстерності.

– цирковий прийом, заснований на включенні артиста в номер під виглядом глядача, зазвичай з комічною метою. Такий прийом часто застосовується в конно-комічних номерах, клоунадах та номерах дресирування, де артист, приховуючи свою роль, стає частиною дійства, створюючи додатковий комічний ефект.