– тимчасова або пересувна сцена, іноді у вигляді шатра або намету, де проводяться циркові виступи. Зазвичай використовується для вуличних або фестивальних виступів, де артисти виконують номери в більш неформальній атмосфері.
В цирковій традиції може також означати веселу або ексцентричну атмосферу, яка притаманна деяким типам виступів.
Цей термін може також використовуватися для опису видовищних шоу або спектаклів, де є елементи гумору, комедії або народного мистецтва.

trampoline (з англ.) – спеціальний спортивний інвентар, що складається з натягнутої на раму еластичної тканини або мембрани, яка дозволяє здійснювати стрибки з високою амплітудою. Батут використовується в акробатиці, гімнастиці, еквілібристиці та інших циркових номерах для виконання трюків у повітрі.
У цирковому контексті батут є важливим елементом для виконання акробатичних номерів, що вимагають високих стрибків, повітряних переворотів і складних комбінацій. Батут дозволяє артистам досягати великої висоти під час виконання номерів, додаючи елементу захоплення та вражаючої техніки.

(німецька: Bogen – дуга, арка, свід)
– прогин спини, при якому тіло набуває форми дуги або арки. Це положення використовується в акробатичних номерах, гімнастиці, еквілібристиці та інших циркових вправах. Артисти виконують боген для досягнення ефектних поз та виконання складних трюків.
Боген є важливою частиною акробатичних номерів, де необхідно зберігати рівновагу, витривалість та гнучкість, а також підвищити візуальний ефект від виконаного трюку.

Невелике кільце овальної форми, яке використовується як опора під час виконання стійки на голові. Зазвичай виготовляється з пробки, ременя, пінопласту або інших легких матеріалів і підганяється під форму голови виконавця для забезпечення комфорту та стабільності під час виконання акробатичних трюків.

(італ. buffonata — жарт, паясницька витівка). Метод художнього вираження в акторській грі, який існує ще з часів давньогрецького театру, площинних вистав, а також виступів клоунів у середньовіччя, епоху Відродження та в постановках італійського театру масок. Основою циркової буффонади є обов’язкове перебільшення, як зовнішніх рис клоуна, так і його дій, а також бутафорії.

(франц. baguette — паличка). Тонкий півобруч, що утримується в руках наїзницею, прикрашений квітами, через який вона перестрибує, стоячи на коні.

(франц. balancer — качати, врівноважувати (коромисло)). Довга палиця, що утримується в руках канатоходцем, за допомогою якої він зберігає рівновагу під час виконання трюків на канаті.

(фр. battement — удар, підйом). Хореографічний термін, що позначає підйом однієї ноги артиста в танці або акробатичному номері. Батман може виконуватися в різних варіаціях — на місці або в русі, вгору або вбік, і є основною технічною вправою в класичному танці. Цей термін часто використовують циркові артисти, особливо у номерах, що поєднують акробатику і танцювальні елементи, для позначення підйому або руху ноги в повітрі.

(від фр. blanche — дошка, плоска поверхня). Цей термін використовується в циркових номерах для опису різних акробатичних прийомів та трюків:
Повітряний бланш — гімнастичний силовий трюк, коли артист висить на повітряному гімнастичному снаряді чи в руках партнера, з витягнутими носками, утримуючи рівновагу в положенні, паралельному до землі (“дошкою”).
Передній бланш — артист знаходиться у положенні “обличчям нагору”.
Задній бланш — артист знаходиться у положенні “обличчям униз”.
Бланш-сальто — переворот у повітрі без групування з прогнутим корпусом.
Бланш-пірует — переворот у повітрі навколо своєї осі на 360°, без групування.
Бланш у джигітовці — прийом, коли артист висить у горизонтальному положенні під животом коня, що біжить.

(фр. balance, букв. – ваги) — збереження рівноваги. Баланс є основою всіх номерів еквілібристики, таких як:
баланс на стільці, встановленому однією ніжкою на горлечку пляшки або двома ніжками на трапеції;
баланс на вільно висячому дроті;
баланс на піраміді зі стільців або котушок, поставлених одна на іншу;
та інші.
Баланс також часто використовується в динамічних номерах, наприклад, під час балансування першів чи драбин, коли еквілібристи виконують трюки на цих снарядах.
Баланс можна спостерігати й у номерах жонглювання, де артисти утримують рівновагу різних предметів на різних частинах тіла: на голові, підборідді, плечах, у зубах тощо. Наприклад, жонглер, стоячи на коні, що скаче, утримує на чолі більярдний кий, на вістрі якого стоїть скляна таця з налитими чарками.

Снаряд, використовуваний у номерах повітряної гімнастики. Спочатку виготовлявся з бамбука, від якого й отримав свою назву. Сучасний бамбук — металева тичина, що вільно підвішується по вертикалі одним кінцем до штамберту чи іншого апарату. Він динамічно описує кола під куполом цирку, нагадуючи ракети, стріли або літаки. Бамбук буває одинарний, подвійний та потрійний. Одиничний бамбук ловитор зазвичай тримає в руці або в зубах. У верхній частині бамбука є міцна петля для ножних і ручних «прапорців».
Номер, що виконується на бамбуку, зародився в Японії (за іншими джерелами — у Китаї).

(франц. barrière – застава, перешкода)
Кругове огородження манежа шириною 40-50 см і висотою 50-60 см. Частина бар’єра перед входом за куліси виконана у вигляді створок, що розкриваються, для входу та виходу учасників вистави на манеж.
Штучна перешкода, через яку перестрибує артист-стрибун чи дресирована тварина.

(від нім. Bereiter – наїзник) – фахівець, який об’їжджає верхових коней і навчає верхової їзди.
У цирковому контексті берейтор – це помічник дресирувальника, який проводить усю попередню роботу з підготовки тварин до показу, а також допомагає актору-дресирувальнику на репетиціях і виставах.
У XVII – на початку XVIII століть у країнах Західної Європи майстерних наїзників називали кунстберейторами.